ПАП-тест (цитологічне дослідження шийки матки)

Рак шийки матки є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок. Проте своєчасне виявлення передракових змін значно підвищує шанси на успішне лікування. Одним із найбільш ефективних методів ранньої діагностики є ПАП-тест, або цитологічне дослідження мазка з шийки матки.

ПАП-тест (також відомий як цитологічне дослідження шийки матки або тест Папаніколау) — це метод скринінгу, що використовується для виявлення передракових станів і раку шийки матки. Він дозволяє виявити аномальні клітини, які можуть свідчити про ризик розвитку онкологічного процесу. Дослідження назване на честь грецького лікаря Георгіоса Папаніколау, який розробив цей метод у 1920-х роках. Завдяки ПАП-тесту знижується рівень смертності від раку шийки матки, оскільки його можна виявити на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним.

Як проводиться ПАП-тест?

Діагностична процедура є швидкою та безболісною. Вона включає кілька основних етапів:

  1. Підготовка пацієнтки. Жінка розташовується на гінекологічному кріслі, як під час стандартного огляду.
  2. Забір матеріалу. Лікар або медсестра використовують спеціальну щіточку або шпатель, щоб зібрати клітини з поверхні та з каналу шийки матки.
  3. Фіксація та дослідження. Отриманий біоматеріал наноситься на предметне скло або поміщається у спеціальну рідину (рідинна цитологія), після чого відправляється в лабораторію.
  4. Мікроскопічний аналіз. Зразок досліджується під мікроскопом, щоб виявити можливі атипові зміни клітин.

Після забору мазка інколи спостерігаються незначні кров’яні виділення, що є нормою та швидко знакає. Детальніше про особливості проведення ПАП-тесту можна дізнатися за посиланням https://lyna.com.ua/tsytolohichnyy-metod-doslidzhennya-shyiky-matky/.

Коли потрібно робити ПАП-тест?

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та багато національних гінекологічних асоціацій рекомендують виконувати ПАП-тест усім жінкам віком від 21 року або після початку статевого життя. Частота проходження дослідження залежить від віку та результатів попередніх аналізів:

  • жінки віком 21-29 років — 1 раз на три роки;
  • жінки 30-65 років — 1 раз на три роки або кожні п’ять років у поєднанні з тестом на вірус папіломи людини (ВПЛ);
  • жінки старше 65 років — за рекомендацією лікаря, якщо попередні результати були стабільно нормальними, скринінг можна припинити.

Жінкам із підвищеним ризиком розвитку раку шийки матки (наприклад, тим, хто має ВПЛ високого ризику, ВІЛ-інфекцію, імуносупресію або історію аномальних мазків) може бути рекомендований більш частий скринінг.

Як підготуватися до скринінгу шийки матки?

Щоб отримати максимально точний результат ПАП-тесту, у процесі підготовки варто дотримуватись наступних рекомендацій:

  1. Не робити аналіз під час менструації (краще здавати мазок у проміжку між 10-20 днем циклу).
  2. Не користуватися вагінальними свічками, спринцюванням, тампонами за добу до аналізу.
  3. Утриматися від статевих контактів за 24-48 годин до дослідження.
  4. Не використовувати вагінальні контрацептиви (гелі, креми, піни) перед тестом.

Рекомендується робити дослідження не раніше, ніж через 5-6 тижнів після пологів, 3 місяці після хірургічного втручання на шийці матки. Якщо раніше вже проводився цитологічний забір, після нього повинно пройти не менше 3-4 тижнів.

Розшифровка результатів

Результати ПАП-тесту зазвичай класифікуються таким чином:

  1. Нормальний результат – у мазку не виявлено аномальних клітин. Наступний тест слід проводити згідно з рекомендованими термінами.
  2. Атипові клітини невизначеного значення (ASC-US) – можливі незначні зміни, які можуть бути викликані запаленням або ВПЛ. У такому випадку може бути рекомендовано повторний тест або ВПЛ-тестування.
  3. Легке або виражене порушення клітинного складу (LSIL, HSIL) – вказує на передракові зміни та потребує додаткових досліджень (наприклад, кольпоскопії або біопсії).
  4. Підозра на рак – у разі виявлення атипових клітин проводяться додаткові обстеження для підтвердження діагнозу.

Пройти ПАП-тест та отримати консультацію лікаря-гінеколога щодо отриманих результатів можна в клініці LyNa https://lyna.com.ua/doctors/.

Важливо! Займатися інтерпретацією отриманих результатів скринінгу повинен виключно фахівець, враховуючи дані анамнезу, вік пацієнтки та інші індивідуальні особливості.

Чи може ПАП-тест бути хибнопозитивним або хибнонегативним?

ПАП-тест є високоточним, проте у деяких випадках можливі помилки:

  1. Хибнонегативний результат. Можливий, якщо біоматеріал був взятий у недостатній кількості або лабораторний аналіз виявився неточним.
  2. Хибнопозитивний результат. Коли нормальні клітини можуть бути помилково класифіковані, як аномальні.

Вплинути на результати дослідження також може менструація, запалення, атрофія, післяпологовий період тощо. У зв’язку з цим лікар може рекомендувати повторний тест або додаткові методи діагностики, щоб точно оцінити стан здоров’я та при необхідності розпочати лікування. Варто знати, що за результатами лише одного дослідження діагноз зазвичай не встановлюється.

Що робити, якщо результат ПАП-тесту не відповідає нормі?

Аномальний результат не означає, що у жінки є рак або передраковий стан. У багатьох випадках зміни клітин є тимчасовими та пов’язані із запальними процесами або ВПЛ-інфекцією. Залежно від результатів лікар може призначити додаткові дослідження:

  1. Повторний ПАП-тест через кілька місяців.
  2. Тест на ВПЛ для визначення наявності штаму вірусу високого онкогенного ризику.
  3. Кольпоскопія – детальне дослідження шийки матки за допомогою спеціального оптичного пристрою.
  4. Біопсія – взяття зразка тканин з підозрілої ділянки шийки матки для гістологічного дослідження.

ПАП-тест — це простий, швидкий і доступний метод діагностики передракових станів та раку шийки матки. Його регулярне проведення дозволяє вчасно виявити аномальні зміни та запобігти розвитку серйозних захворювань. Кожна жінка повинна дбати про своє здоров’я, а своєчасний скринінг — один із найкращих способів профілактики онкологічних захворювань шийки матки.

Жінкам важливо не ігнорувати цей метод скринінгу та проходити його відповідно до рекомендацій лікаря. Здоров’я – це перш за все відповідальність самої пацієнтки, а профілактика завжди краща за лікування.

(Visited 60 times, 1 visits today)
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.